- чингал
- —————————————————————————————чинга́ліменник чоловічого родукинжаларх.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ЧИНГАЛ — ЧИНГАЛ, чинжал, чинжалища муж. чингалище ср., ·стар. кинжал, большой нож, как оружие, ятаган, засапожник. Он выдернул чингалище булатное, Кирша. | Чингал, китайское крепостное ружье; шамхал? Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
чингал — кинжал , чингалище (Кирша Дан., часто в устн. народн. творчестве). Связано с кинжал (см.); ср. Корш, AfslPh 9, 502 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
чингал — а, ч., заст. Кинджал … Український тлумачний словник
ЧИНЖАЛ — ЧИНЖАЛ, см. чингал. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля